Міське дитяче дошкільне об'єднання

Портал методичного кабінету
Сайт методичного кабінету
WIKIДНІПРО.Марганець

МЕТОДИЧНА СЛУЖБА

Методична служба – це з'єднувальні ланки між життєдіяльністю педагогічного колективу, державної освіти, психолого-педагогічної наукою, передовим педагогічним досвідом, що сприяє становленню, розвитку та її реалізації професійного творчого потенціалу педагогів-дошкільників.

Методична служба дитячого дошкільного об᾿єднання є структурним підрозділом управління освіти виконавчого комітету Марганецької міської ради.

У своїй діяльності методична служба дитячого дошкільного об’єднання регламентується чинним законодавчо-нормативними документами, що визначають мету, завдання, зміст дошкільної освіти і регулюють діяльність методичної роботи в дошкільних навчальних закладах, а саме:
Конституцією України"
Законом України «Про освіту»
Конвенцією «Про права дитини»
Законом України «Про дошкільну освіту»
Законом України «Про охорону дитинства»
Закон України «Про інноваційну діяльність
Положенням «Про методичний кабінет»
указами та розпорядженнями Президента України, постановами Кабінету Міністрів України, в тому числі Міністерства освіти і науки України, наказами Департаменту освіти і науки Дніпропетровської обласної державної адміністрації, управління освіти виконавчого комітету Марганецької міської ради.

Структура методичної роботи ДДО:

-11 міських методичних об'єднань вихователів ЗДО
- 9 творчих груп
- 9 постійно-діючи семінари-практикуми
- "Школа резерву керівних кадрів"
- "Школа молодого вихователя"
- школа "Передового педагогічного досвіду"
- творчі виставки-ярмарок педагогічної майстерності
- міські конкурси, виставки тощо

Методична робота в дошкільному навчальному закладі проводиться за двома основними напрямками:
1. Пошук та вивчення нових технологій і методів у методичній і психолого-педагогічній літературі; їх теоретичне осмислення, апробація, аналіз та підсумки (використання в практичній роботі з дітьми).
2. Вивчення досвіду педагогів закладу в різних видах та формах педагогічної діяльності, аналіз та виявлення інноваційних методів і прийомів у роботі, їх вдосконалення; узагальнення досвіду та його розповсюдження.

Основними компонентами змісту методичної роботи є: отримання знань педагогами вміння їх реалізувати на практиці наявність результативності в педагогічній роботі створення умов для безперервного вдосконалення фахової майстерності та навчально-виховного процесу з дітьми.

Науково-методичне зростання педагогічної майстерності вихователів забезпечують такі форми методичної роботи:
1.Cистема навчання елементам самоаналізу, самоконтролю, самокорекції.
2.Tворчі групи.
3.Cемінари - практикуми.
4.Колективні перегляди занять.
5."Школа молодого вихователя".
6.Консультації.

Функції методичної служби ДНЗ
Інформаційна: вивчення та накопичення інформації про стан та результати професійної діяльності педагогів; підвищення кваліфікації педагогічного персоналу; підвищення якості педагогічного процесу; узагальнення позитивного досвіду педагогів; поповнення банку педагогічної інформації про найбільш актуальні проблеми розвитку дошкільної освіти, про новітні досягнення науки та практики; широке впровадження інформаційних технологій; встановлення контактів зі ЗМІ, різноманітними установами та організаціями для розповсюдження інформації про діяльність ДНЗ.
Навчальна: здійснення ознайомлення педагогічного персоналу з новими освітніми програмами та технологіями; ознайомлення зі стандартами дошкільної освіти України; здійснення ознайомлення педагогічного персоналу з законодавчими, нормативними документами в галузі освіти; організація та проведення семінарів, практичних занять, консультацій, відкритих заходів з використанням активних методів.Контрольно-діагностична: моніторинг якості педагогічного процесу; застосування методів психолого-педагогічної діагностики в процесі вивчення стану освітньо-виховного процесу; аналіз інноваційного досвіду педагогічного персоналу; узагальнення отриманих результатів.Корекційно-прогностична (плануюча): Здійснення планування перспективних та поточних заходів ( річний, місячний, календарний плани).
Організаційна: Організація та участь в педагогічних радах, педагогічних годинах, батьківських конференціях тощо; організація методичних об’єднань, творчих груп та міні-проектів; організація самостійної роботи педагогів з підвищення професійного рівня; організація роботи з батьками дітей та соціальними партнерами; направлення педагогів на курси підвищення кваліфікації.
Дослідницька: Планування заходів на основі аналізу стану освітнього процесу та запитів педагогів з урахуванням нових тенденцій в розвитку освітніх технологій; вивчення та розповсюдження інноваційного досвіду та авторських технологій; участь в проекті.
Комунікативна: Усвідомлення особистої та соціальної значимості діяльності; реалізація гуманістичної парадигми в педагогічній діяльності; встановлення ділових контактів з учасниками педагогічного процесу, з соціальними партнерами.
Виховна (мотиваційно-стимулююча): стимулювання творчої діяльності педагогів; виявлення потенціалу педагогів; стимулювання підвищення професійної кваліфікації; мотивування на використання особистісно-орієнтованої моделі виховання, на емпатію з дітьми, прояв любові та розуміння.Гностична: оволодіння методами самоаналізу, здійснення самоосвіти.

Про Базовий компонент дошкільної освіти

Фундамент майбутнього в державі становлять найменші її громадяни – діти дошкільного віку. Ці гнучкі пагінці, зростання яких залежить від якості змістового начинення, що їм пропонують насамперед сім’я і дошкільні навчальні заклади. Сьогодні дошкільна освіта є самостійною системою, обов’язковою складовою освіти в Україні, яка гармонійно поєднує сімейне та суспільне виховання. Найпершим суспільним середовищем для дитини є дошкільний навчальний заклад.
Поняття «дошкільна освіта» з’явилося в науковому і педагогічному середовищі в 1993 році, коли було прийнято Державну національну програма «Освіта» (Україна ХХІ століття). В жовтні 1998 року вперше затверджено «Базовий компонент дошкільної освіти» (БКДО) – зведення норм і положень, що визначають державні вимоги до рівня розвиненості, освіченості і вихованості дитини семи років. А в 2001 році було ухвалено Закон України «Про дошкільну освіту», який у законодавчому порядку визнав її «обов’язковою первинною складовою системи безперервної освіти в Україні». У ст. 9, § 2 Закону зазначено, що здобуття освіти в дошкільних навчальних закладах незалежно від підпорядкування, типів і форм власності має забезпечити виконання вимог Базового компонента дошкільної освіти.
У 2010 році відбувся І Всеукраїнський з’їзд дошкільних працівників, на якому було схвалено Державну цільову соціальну програму розвитку дошкільної освіти до 2017 року та програму розвитку дітей старшого дошкільного віку «Впевнений старт».
Чому виникла необхідність у розробці нової редакції Базового компонента дошкільної освіти? Згідно із Законом України «Про освіту» кожні 10 років відбувається оновлення освітніх Державних стандартів. Тобто актуальність підготовки нової редакції Базового компонента зумовлена, насамперед, законодавчо. При цьому важливо було врахувати вимоги сьогодення. За період дії чинного БКДО (з 1998 по 2010 роки) в освітянському просторі України відбулися істотні зміни. Зокрема, над­звичайної актуальності набуло завдання максимально наблизити навчання і виховання кожної дитини до її сутності, здібнос­тей і особливостей – не всупереч природі кожної дитини, а завдяки її пізнанню і розвитку, що забезпечується реалізацією принципу дитиноцентризму. Нова модель дошкільної освіти акцентує увагу вихователів на тому, що знання, вміння і навички є засобами, а не метою розвитку дитини.
До того ж в освітньому просторі усталився принцип варіативності програмно-методичного забезпечення державних стандартів освіти – будь-якої, окрім дошкільної.
Нова редакція БКДО, як і попередня, ґрунтується на основних положеннях Міжнародної конвенції ООН про права дитини, Законах України «Про освіту», «Про дошкільну освіту», «Про охорону дитинства», інших нормативних актах. Її засадами стали визнання са-моцінності дошкільного дитинства, створення сприятливих умов для формування особистості, виявлення поваги до дитини, компетентнісний підхід до її розвитку тощо.
Зміст визначено відповідно до вікових можливостей дітей. Увага педагога має спрямовуватися на розвиток фізичного, психічного та морально-духовного здоров’я, особистісних цінностей як своєрідного внутрішнього стрижня, ціннісної етичної орієнтації з формування навичок практичного життя, емоційної сприйнятливості та сприяння розвитку індивідуальності дитини.
ЗМІСТ СТАНДАРТУ – В ОСВІТНІХ ЛІНІЯХ
Нова редакція Базового компонента визначає зміст і структуру дошкільної освіти за його інваріантною і варіативною складовими.
Інваріантна складова формується на державному рівні і є обов’язковою для навчальних закладів різних типів і форм власності. З огляду на важливість дошкільного дитинства як базового періоду для формування способів пізнання, розуміння і відображення внутрішньої та зовнішньої картини світу, змістом Базового компонента дошкільної освіти, як і в інших Державних стандартах, визначено освітні лінії, що забезпечують засвоєння дитиною способів (механізмів) розвитку, набуття знань, умінь і навичок.
Інваріантну складову змісту дошкільної освіти, як і в початковій школі, систематизовано не за сферами життєдіяльності (як це було в попередньому варіанті), а за освітніми лініями: «Особистість дитини», «Дитина в соціумі», «Дитина в природ­ному довкіллі», «Дитина у світі культури», «Гра дитини», «Дитина в сенсорно-пізнавальному просторі», «Мовлення дитини», що забезпечує неперервність змісту освітніх ліній дошкільної та початкової ланок. Як бачимо з назв, стрижнем кожної освітньої лінії є дитина, її особистісний розвиток. Кожна завершується узагальненим визначенням результату освітньої роботи – сформованістю певного виду компетенцій. Таких, як здоров’язберігальна, особистісно-оцінна, родинно-побутова, соціально-комунікативна тощо.
Вилучення з інваріантної складової будь-якої з освітніх галузей порушує цілісність розвитку дитини на рівні дошкільної освіти і наступність її в початковій школі.Щодо варіативної частини, то її (вперше у змісті БКДО) подано з освітніми лініями «Комп’ютерна грамота», «Іноземна мова», «Хореографія», «Шахи» та ін. При цьому варіативна складова визначається самостійно дошкільним закладом з урахуванням особливостей регіону, індивідуальних освітніх запитів дітей і побажань батьків. Це можуть бути й інші варіативні освітні лінії з фізичного розвитку дітей (секційні, гурткові заняття), з образотворчої діяльності, логіки, алгоритміки, художньо-мовленнєвої діяльності тощо.
Що стосується програмно-методичного забезпечення, то у вступній частині документа прописано: «БКДО – це Державний стандарт дошкільної освіти України, який реалізується програмами та навчально-методичним забезпеченням, що затверджуються Міністерством освіти і науки, молоді та спорту України». До розробки нової редакції БКДО було залучено широкий загал практиків, які й упроваджуватимуть його зміст у діяльність ДНЗ, а також провідних учених України в галузі дошкільної освіти.

Працюємо за програмою розвитку дитини дошкільного віку «Українське дошкілля»

З вересня місяця 2013 року педагоги дошкільної освіти розпочали свою роботу за комплексною регіональною програмою розвитку дитини дошкільного віку «Українське дошкілля».

Мета даної програми - розширити змістовий компонент освітньої роботи з дітьми, розкриваючи етнічні, історичні та соціокультурні особливості Західного регіону.
Програма побудована на принципах науковості, інтеграції, системності, комплексності, гуманізації змісту навчання та виховання. «Українське дошкілля» визначає завдання і зміст розвитку дитини віком від двох до шести років.
Розгляд кожного вікового періоду розпочинається розділом «Психологічна характеристика дитини», в якому подані вікові характеристики розвитку. Це дає змогу вихователеві орієнтуватись на психологічні особливості розвитку дитини. Свої завдання дошкільний заклад реалізує у тісній співпраці з сім’єю.
У Програму введено напрями роботи «Основи правової культури», «Духовне виховання», «Основи економічної культури».
Рівень розвитку зв’язного мовлення є показником і умовою соціальної активної особистості, а формування такого мовлення сприяє всебічному розвиткові дошкільника, особливо розвиток комунікативної діяльності. З цією метою введено напрям роботи «Мовленнєвий етикет».
У Програмі особливий акцент зроблено на завдання мовленнєвого розвитку дітей старшого дошкільного віку, враховуючи обов’язковість дошкільної освіти з п’ятирічного віку.
Художньо-естетична лінія розвитку представлена такими видами роботи: читання і розповідання художніх творів, інсценування та драматизація за змістом творів художньої літератури, музика, образотворча діяльність. До переліку художніх творів уведені твори Західного регіону (І.Франко, М.Хоросницька, І.Калинець, М.Людкевич, П.Радковець, І.Радковець, Марійка Підгірянка, Олена Пчілка та ін..)
Стратегічною метою дошкільної освіти є розвиток життєвої компетенції дитини, спрямування її на творчість і самореалізацію. Провідною діяльністю дітей дошкільного віку є ігрова діяльність.
З метою охоплення дошкільною освітою всіх дітей дошкільного віку, особливо дітей п’ятирічного віку , Програму можна використовувати також для роботи з дітьми в дошкільних навчальних закладах із короткотривалим режимом перебування, загальноосвітніх, позашкільних навчальних закладах, центрах розвитку.
Програма розвитку дітей дошкільного віку «Українське дошкілля» відображає запити практиків, орієнтує на системність щодо гуманістично спрямованої активної роботи з формування життєвої компетентності дошкільника.

Програма розвитку дітей старшого дошкільного віку "Впевнений старт"

Програма відображає запити практиків, націлює педагогів і батьків на особистісний розвиток дітей 5-ти річного віку, робить окремий акцент на ігровій діяльності – провідному виді діяльності для всього дошкільного дитинства.
Програмовий зміст:
«Фізичний розвиток»
Мета: об’єднання зусиль педагогів і сім’ї для охорони життя дітей,збереження і зміцнення їх здоров’я,формування у дітей рухових умінь і навичок, уявлень про власний організм.
«Пізнавальний розвиток»
Мета:розвиток у дітей самостійної пізнавальної активності як запоруки успішного подальшого навчання, пізнання світу і себе у ньому.
«Мовленнєвий розвиток»
Мета: формування звукової культури мови, лексичного запасу, граматичного мовлення дітей, комунікативних умінь. Навчання дітей елементів грамоти, підготовка руки до письма
«Художньо-естетичний розвиток»
Мета: Розвиток здібностей дітей до різних видів художньої діяльності (образотворчої, музичної, театралізованої), сприяння самовираженню в художній творчості.
«Ігрова діяльність» Мета: реалізація освітніх завдань з усіх напрямів розвитку особистості дитини через різні види ігор.
В Програмі «Впевнений старт» сім’ю визнано основною соціальною інституцією, відповідальною за якісну підготовку дітей до оволодіння життєвою компетентністю. З метою допомоги родинам кожен розділ програми пропонує поради, дотримання яких забезпечить цілісність і неперервність освітнього впливу на дітей.